На сьогоднiшнiй день надання послуг в сферi житлово-комунального господарства України залишається доволiенергоємним, так навиробництво одиницi продукцiї в житлово-комунальнiй сферi України в середньому витрачається в 2,5-2,7 рази бiльше енергоресурсiв, нiж в розвинутих країнах. Це пов’язано з тим, що у житлово-комунальному господарствi є чимало проблем, якiнакопичувались десятилiттями.

Розгалужене i потужне водопровiдно-каналiзацiйне господарство України нинi переживає важкi часи. Адже загальна протяжнiсть водопровiдних мереж становить 127,4 тис. км, з яких 37,6 тис. км (35%) пеебувають в аварiйному станi i потребують замiни. Із 37,6 тис. км каналiзацiйних мееж на сьогоднiшнiй день аварiйними є 11,6 тис. км, або 31%. Щодоби у 454 мiста та 783 селища мiського типу подається близько 7,7 млн. м3 питної води, а стiчних вод очищується системами каналiзацiї близько 6,7 млн. м3. Якщо розглянути обсяги роботи у цифрах, то у 2005 роцi пiдприємства водопровiдно-каналiзацiйного господарства реалiзували населенню понад 1,7 млрд. м3 води. Через очиснi споруди пропущено понад 1,4 млрд. кубометрiв стокiв. Середньодобове споживання питної води в Українi становить 320 лiтрiв на одного мешканця. Але вiдомо, що значний вiдсоток пiдготовленої води втрається в мережах на шляху до осель громадян. Так, обсяги втрат перевищують 30%, а в окремих випадках можуть сягати 60%, вiд поданої в систему води.

Проблемою залишаються значнi втрати електроенергiї, пов’язанi з дiяльнiстю пiдприємств водопровiдно-каналiзацiйного господарства у мiстах України. Із-за незадовiльного стану мереж та неоптимального режиму роботи насосних станцiй втрачається майже 25% споживаної пiдгалуззю електроенергiї.

Фiнансування робiт з реконструкцiї дiючих iнженерних споруд та мереж водоостачання i водовiдведення сьогоднi складає лише 8-10% вiд потреби.
Не кращий стан i в теплопостачаннi. На пiдприємствах комунальної теплоенергетики експлуатується понад 14 тис. котеень. Їх сумарна потужнiсть складає близько 70,5 тис. Гкал/рiк, а приєднане теове навантаження – понад 49 тис. Гкал/рiк. Як бачимо, нашi пiдприємства завантаженi лише на 70%, що впливає на собiвартiсть виробленої продукцiї. Значна частина котлiв має низький ККД, 22% технiки експлуатується вже понад 20 рокiв. Протяжнiсть теплових мереж у двотрубному обчисленнi – складає понад 21,7 тис км, у т. ч. з попередньо теплоiзольованими трубами лише – 854 км або 3,9%. Малонадiйними та аварiйними вважається 2434,3 км або 11,2% трубопроводiв.
Все це є причинами великих втрат тепової енергiї, якi упродовж року складають понад 13 млн. Гкал, що становить 11% обсягiв вiдпущеної теплової енергiї. В пеерахунку на природний газ втрати дорiвнюють понад 2,1 млрд. куб. м, або 15% його загального споживання галуззю. А на сьогоднi, мiж iншим, житлово-комунальне господарство України посiдає третє мiсце серед галузей народного господарства за обсягами споживання природного газу – понад 14 млрд.куб. м на рiк, при цьому споживання електроенергiї дорiвнює близько 9,0 млрд. кВт-год/рiк.
Головна проблема даного сектору економiки в тому, що вiн споживає нинi енергiї бiльше нiж того потребує необхiднiсть та доцiльнiсть не менш як на 25%.
Із зазначеного вище випливає, що житово-комунальне господарство України має значний потенцiал до енергозбереження в системах тепло-, водопостачання та водовiдведення.

Змiнi ситуацiї на краще перешкоджає вiдсутнiсть:
вiдповiдного фiнансування галузi;
законодавчо визначених економiчних механiзмiв стимулювання енергозбееження;
вiдповiдної стимулюючої до енергозбереження тарифної полiтики;
вiдсутнiсть комплексної системи впровадження сучасних методiв, технологiй i технiчних засобiв енергозбереження;
серiйного виробництва багатьох видiв енергозберiгаючого устаткування та технiчних засобiв, а також недостатня iнформованiсть та освiта населення з питань енергозбереження.
Ми маємо надiю, що поступово вирiмо зазначенi питання.
Найближчим часом треба розпочати широкомасштабне впровадження енергозберiгаючих заходiв, якi не потребують значних витрат: здiйснення реконструкцiї систем освiтлення мiсць загального користування iз застосуванням спецiальних освiтлювальних установок; застосування енергозберiгаючих технологiй пiд час ремонту дахiв та покрiвель.
Невiдкладними є впровадження на пiдприємствах водопровiдно-каналiзацiйного господарства енергоефективних технологiй та обладнання. З цiєю метою мають бути переглянутi та вiдкоригованi мiсцевi програми енергозбереження щодо зменшення споживання електроенергiї на 10-15%, а також переглянутi схеми водоостачання мiст та проведення техноогiчного енергоаудиту на пiдприємствах пiдгалузi.
Мають бути створенi мiсцевi системи впровадження енергозберiгаючих заходiв. Головними виконавцями таких заходiв повиннi бути Рада мiнiстрiв АР Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, органи мiсцевого самоврядування. А разом з Мiнбудом України, ними повиннi бути заовадженi лiцензування господарської дiяльностi з виробництва, транспортування та постачання теплової енергiї.

На першому етапi намiчено заходи з реконструкцiї джерел теплопостачання, а саме:
реконструкцiя та модернiзацiя котлоагегатiв;
замiна газових котлiв з ККД менше 80%;
установка утилiзаторiв теплоти скидних газiв;
замiна пальникiв на бiльш ефективнi;
модернiзацiя теплообмiнного обладнання центральних та iндивiдуальних теплових пунктiв, автоматизацiя роботи котлiв;
впровадження когенерацiйних установок.
Зазначений перелiк заходiв рекомендовано органам мiсцевого самоврядування та пiдприємствам житлово-комунального господарства як прiоритетний, передусiм при використаннi коштiв субвенцiї з державного бюджету. Запропонованi заходи вже апробованi на багатьох об’єктах теплопостачання. Вони забезпечують пiдвищення ефективностi використання природного газу.
Добре вiдомо щоб щось змiнити на краще у майбутньому, про це треба пiклуватися сьогоднi.

щоб щось змiнити на краще у майбутньому, про це треба пiклуватися сьогоднi

В зв’язку з цим трохи статистики. Загальнi потреби у капiталовкладеннях протягом наступних 20 рокiв для досягнення наближених до вимог ЄС рiвня послуг та стандартiв, включаючи вимоги з енергозбереження, потребує за попереднiми розхунками вiд 114 до 135 млрд. грн. Тiльки для установки у всiх споживачiв житлового сектору вiд централiзованого постачання газових лiчильникiв на сучасному рiвнi (8,5 млн. квартир) необхiдно 4 млрд. грн.. Слiд зазначити, що наведенi розрахунки, окрiм невiдкладних потреб у реконсткцiї, включають також необхiднi протягом цих рокiв реiнвестицiї. Потреби у капiталовкладеннях для вiдновлення експтацiйної надiйностi iснуючих споруд були розрахованi в межах 20-30 млрд. грн.
Цi суми дуже значнi, але якщо порiвняти їх з видатками на реформування водоовiдно-каналiзацiйного господарства в iнших країнах, то рiвень необхiдних iнвестицiй цiлком порiвнянний. Якщо ж сьогоднi не ставити перед собою завдання з реформування та розвитку водопровiдноканалiзацiйного господарства України або комунальної енергетики, то бездiяльнiсть може призвести до катастрофи в майбутньому. Ситуацiя в м. Алчевську є тому прикладом.
27.01.06 №1 «Про основнi завдання Мiнiстерства будiвництва, архiтектури та житлово-комунального господарства України на 2006 рiк» визначено п’ять прiоритетних напрямiв дiяльностi Мiнбуду в поточному роцi, серед яких: реiзацiя ефективної енергозберiгаюої полiтики у будiвництвi та житловокомунальному господарствi, забезпеення економiї споживання природного газу не менш нiж на 15-20%.
Нинi Мiнiстерство активно проводить вiдповiднi заходи щодо впровадження енергоощадних технологiй в баових пiдгалузях житлово-комунальної сфери.
На виконання окремого доручення Прем’єр-мiнiстра України вiд 30.12.06 №68789/0/1 – 05 за пiдсумками наради з питань енергозабезпечення галузей нацiональної економiки та населення в 2006 роцi, Мiнбудом створено постiйно дiючу Робочу групу з енергозбереження, якою розроблено перелiк перочергових заходiв iз зменшення споживання природного газу пiдприємствами комунальної теплоенергетики.

За розрахунками фахiвцiв реконсткцiя i переоснащення джерел теплопостачання у наступний мiжопалювальний перiод дасть можливiсть знизити витрати палива вже у наступному опалювальному сезонi на 7,5%. Зведений перелiк короткострокових та довгострокових заходiв, спрямованих на забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсiв у житлово-комунальному господарствi. Термiн впровадження першочергових заходiв не перебiльшує дванадцяти мiсяцiв, кошторисна вартiсть впровадження довгострокових заходiв енергозбереження ковається вiд 300 тис. грн. до 14 млн. грн. Одним iз шляхiв рацiонального та економного використання ресурсiв є їх облiк, у першу чергу оснащення житлового фонду засобами облiку та регулювання споживання води i теплової енергiї.
Як свiдчать статистичнi данi, на 1 сiчня 2006 року лiчильниками гарячої води оснащено лише 9,37% житлових будинкiв, теплової енергiї – 3,61, регуляторами темератури – 2,96% вiд завдань, затверджених Урядом в 1995 роцi у галузевiй програмi енергозбереження тощо. Основна причина такого положення – вiдсутнiсть належного фiнансування завдань цiєї програми. У Державному бюджетi України кошти на фiнансування робiт, пов’язаних iз придбанням та оснащенням iнженерних вводiв житлових будинкiв засобами облiку води та теплової енергiї у жодному роцi не передбачалися.
Пiдприємства комунальної теплоенергетики та водопровiдно-каналiзацiйного господарства на сьогоднiшнiй день не мають обiгових коштiв для впровадження енергозберiгаючих заходiв. Бiльшiсть пiдприємств є збитковими. За минулий рiк збитки пiдприємств житлово-комунального господарства дорiвнювали 1,2 млрд. грн., у тому числi в комунальнiй теплоенергетицi – 607,9, у водопровiдно-каналiзацiйному господарствi – 303,7 млн. гривень.
Проекти, спрямованi на енергозбереження при транспортуваннi (замiна трубопроводiв систем теплопостачання на поердньоiзольованi, встановлення будинкових приладiв облiку та засобiв регулювання споживання води i теплової енергiї) та при споживаннi теплової енергiї (термомодернiзацiя житлових будинкiв, впровадження автономних систем теплозабезпечення житлових будинкiв та об’єктiв соцiальної iнфраструктури), а також впровадження когенерацiйних установок, вiдносяться до бiльш довгострокових i довгоокупних.

На сьогоднiшнiй день дiяльнiсть пiдприємств комунального господарства має специфiчнi риси, адже вони змушенi надавати послуги незалежно вiд стану платежiв. В Українi ж починаючи з 1998 року вiдмiнено всi дотацiї i визначено завдання переходу до 100%-го вiдшкодування вартостi цих послуг споживачами. Стратегiя орiєнтована на надання споживачам лише тих послуг, за якi вони бажають платити. Перехiд до такої моделi функцiонування пiдгалузi означає замiну загальної полiтики вiд «зумовленої постачанням»до «зумовленої попитом», в якiй основним критерiєм вважатиметься не норма наданої послуги, а задоволений попит споживача. Такий пiдхiд є слушним, але вiдсутнiсть ефективної цiнової полiтики призвела до значного зростання заборгованостi споживачiв послуг, i як наслiдок – критичний фiнансовий стан пiдприємств комунальної теплоенергетики, бiльшiсть з яких виявляються збитковими. Такi пiдприємства позбавленi можливостi розвивати виробництво, поповнювати обiговi кошти, оновлювати основнi фонди, проводити обов’язковi роботи, пов’язанi з пiдготовкою до роботи в осiнньо-зимовий перiод.
Всiм зрозумiло, що без житлово-комунальних послуг споживач обiйтись не може. До того ж збої та порушення в електро, газо-, тепло- та водопостачаннi, а також зростання тарифiв можуть викликати достатньо гострi соцiально-полiтичнi проблеми.
Тому загальна заборгованiсть пiдприємств комунальної теплоенергетики за газ упродовж 2005 року збiльшилася на 2,6 млн. грн. (на 0,1%) i станом на 1 сiчня 2006 року склала 2,39 млрд. гривень, заборгованiсть пiдприємств водоовiдно-каналiзацiйного господарства за електроенергiю становила 1,75 млрд. грн. i зросла протягом 2005 року на 41,78 млн. грн. (на 2,4%).
Що стосується питання вiдшкодування через iснуючи тарифи витрат пiдприємств галузi, то треба зазначити наступне: в цiлому по Українi тарифи для населення вiдшкодовують собiвартiсть послуг базових пiдприємств в середньому на 66%, а з урахуванням перехресного субсидування – на 87%. Рiвень вiдшкодування витрат тафами для населення по регiонам має значнi коливання, а саме: на послуги тепопостачання коливаються вiд 42% у Автономной Республiцi Крим (в тому числi у м. Севастополi 37% ) до 100% у Заорiзькiй та Івано-Франкiвськiй областях, на послуги водопостачання: вiд 22% у Автономнiй Республiцi Крим до 100% у Закарпатськiй та Сумськiй областях.
Проблема паритетних тарифiв для рiзних груп споживачiв, ще далека вiд свого остаточного вирiшення, тому нинi перевищення тарифiв для промислових споживачiв над тарифами для населення коваються вiд 10% до 6,2 раз, а в середньому – в 1,6 раз.
Основним прiоритетом дiяльностi Мiнбуду України у 2006 роцi має бути реiзацiя ефективної енергозберiгаючої полiтики у будiвництвi та житлово-комунальному господарствi, за рахунок якої повинно бути забезпечено економiю приодного газу на 15-20%.
На реалiзацiю зазначених заходiв з енергозбереження Мiнбуд надав пропоцiї Мiнекономiки щодо спрямування 700 млн. гривень iз 1 млрд. гривень субвенцiї з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам, що передбачено ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рiк” (за умови спiвфiнансування з мiсцевих бюджетiв).
Звертаємо Вашу увагу, що кошти, про якi йде мова, не такi вже великi, кожен рiк з державного бюджету на оплату житловокомунальних послуг надаються субвенцiї на рiвнi бiльш нiж 760 млн. грн.
Проте перспективний розвиток i модернiзацiя пiдприємств теплоенергетики та водопровiдно-каналiзацiйного господарства можливi лише за умови їх фiнансового забезпечення через iнвестицiйнi складовi закладенi у тарифи, заення корпоративних iнвесторiв на умовах концесiй, залучення кредитних ресурсiв та позик комерцiйних банкiв та мiжнародних фiнансових установ; лiзингу (лiзинговi компанiї, виробники обднання, Енергосервiснi компанiї (ЕСКО) тощо.
З метою залучення кредитних ресурсiв на реалiзацiю проектiв з енергозбереження нагальним, на думку Мiнiстерства, є заовадження механiзму пiльгового кредитування пiдприємств житлово-комунального господарства для цiльового придбання сучасного енергоресурсоощадного обднання та технологiй, вирiшення питання часткового або повного вiдшкодування вiдсоткiв за кредитами комерцiйних банкiв, спрямованих на здiйснення енергозберiгаючих заходiв. Інструментами реiзацiї мають бути: повне виконання норм ст. 54України “Про Державний бюджет України на 2006 рiк” та розроблення проекту Закону України “Про внесення змiн до Закону України “Про оподаткування прибутку пiдприємств” в частинi викостання отриманого прибутку, а також щодо збiльшення норм амортизацiї та введення норм прискореної амортизацiї. Останнє дуже актуально для скорочення енергоємностi будiвельного виробництва, або його переходу на використання альтернативного палива, скажiмо, при виробництвi цементу.
Є пропозицiя до українських вчених. Пiсля добре звiсної лiквiдацiї мiжконтинентальних ракет в державi залишились значнi запаси ракетного пального i ми бажали б щоб вiтчизняна наука знайшла спосiб перетворювання такого пального на придатне для застосування у когенерацiйних установках.

Щодо питань фiнансування енергозберiгаючих заходiв Мiнбуд дiйшов таких висновкiв:
необхiдно створити умови для довгострокового кредитування енергозберiгаючих заходiв;
запровадити механiзми спiвфiнансування енергозберiгаючих проектiв за рахунок рiзних джерел та багаторазового використання коштiв, що заощаджуються за рахунок скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсiв;
створити мiсцеву систему впровадження енергозберiгаючих заходiв.
Реалiзацiя вищезазначених напрямiв має дозволити належним чином вирiшити питання модернiзацiї галузi i пiдвищити її енергоефективнiсть.
Нинi Мiнiстерство сконцентрувало зусилля на розробленнi нормативно правових актiв, якi стимулюватимуть енергозбееження, зокрема:
проекту постанови Кабiнету Мiнiстрiв України щодо створення фонду запоень для стимулювання впровадження енергозберiгаючих проектiв на пiдприємствах житлово-комунального господарства;
доповнень до БНІП щодо енергозбереження у сферi теплоенергетики;
нової редакцiї галузевих програм енергозбереження у житлово-комунальному господарствi та цивiльному будiвництвi (вiдповiдно до Енергетичної стратегiї України до 2030 року);
ДБН «Системи фасаднi теплоiзояцiйно-оздоблювальнi будинкiв та споруд. Загальнi положення» та iншi з питань проектування енергоефективних систем утеплення зовнiшнiх консткцiй будiвель.
Крiм того розпочато роботу iз створення всеукраїнської бази даних iнвестицiйних проектiв з енергозбереження у житлово-комунальному господарствi. Мiнбуд України працює над розробенням та впровадженням механiзмiв, якi б стимулювали надходження iнвестицiй в галузь для реалiзацiї енергоощадних проектiв. Зокрема передбачається запровадити державну фiнансову пiдтримку тих органiв мiсцевого самоврядування та пiдємств, якi виконують заходи з енергозбереження у сферi теплопостачання, реiзують пiлотнi проекти утеплення житлових будинкiв, запроваджують новiтнi технологiї в опаленнi житлових будинкiв у т.ч. з використанням мiсцевих альтернативних джерел енергiї.
Разом з наведеними заходами з енергозбереження Мiнбуд буде приймати участь i в заходах, якi розробляються пiд головуванням iнших Мiнiстерств, скажiмо Мiнпаливенерго. Це стосується участi Мiнбуду у розробцi “Програми розвитку електроопалення в населених пунктах”. І насамкiнець, за рахунок впровадження заходiв з енергозбереження енергоємнiсть в житлово-комунальному господарствi передбачається знизити до 2010 року на 22%.